Студенти-кінознавці та продюсери — модератори Київського тижня критики
На 10 Київському тижню критики (15-21 жовтня 2026) було представлене найлюбленіше за десять років українське кіно в компанії творців і творчинь! Кіно, яке знімали й дивилися попри пандемію, війну та блекаути. ВПЕРШЕ покази модерували студенти та студентки Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого.
Захар Стефаненко, (3 КЗН, науковий керівник курсу М.Т.Братерська-Дронь) представив «Мої думки тихі», дебютний повнометражний фільм карпенківця Антоніо Лукіча, «як живе, тепле, чесне кіно про найскладніші стосунки між ближніми людьми». Стрічка посідає 20-ту сходинку в Топ-100 українських фільмів за версією кінокритиків України.
Оксана Предаченко (магістрантка 1 курсу) означила «Ля Палісіаду», дебют Філіпа Сотниченка, випускника нашого вишу, лавреата «Кінокола» й номінанта Премії Європейської кіноакадемії, як «блискучу за формою й, напрочуд точну, в своїй інтонації, рефлексію над шляхом, який пройшла Україна за роки Незалежності».
Для Поліни Мельничук (3 КЗН) «Стоп-Земля», відзначена пʼятьма Преміями «Кіноколо» і «Кришталевим ведмедем» Берлінале, перший повний метр Катерини Горностай, яка навчалася в КНУТКіТ імені І.К. Карпенко-Карого і нині викладає в ньому; стала «тими самими власними, вже Не батьківськими парфумами. Парфумами з повноцінною пірамідою нот, які будуть пригадуватися в найбільш невідповідні моменти життя».
Оксана Волошенюк, ст.викладачка кафедри кінознавства, позиціонувала «Погані дороги», повнометражний режисерський дебют драматурга Наталки Ворожбит як «п’ять неочевидних історій в пастці дегуманізаційного хаосу, де герої борються за чуже і власне життя».
Данило Семикоз (2 ПМБ, куратор курсу: С.Ю. Міранков) зазнайомив з його візією фільму «Носоріг», кримінальної драми Олега Сенцова. На його думку, мета фільму — розвіяти туман навколо епохи 1990-тих, створений різними медіапродуктами, які романтизували тогочасне насильство та обман.
Для Владислава Бебешка (4 КЗН, куратор курсу: Г.А.Черков) антиутопію «Атлантида» «досі залишається вершиною авторського стилю Валентина Васяновича, яка з хірургічною ретельністю підіймає з-під землі всі травми й наслідки затяжної війни, яка потопила східноукраїнську Атлантиду, і намагається віднайти дещо вічне й непереможне». Фільм Валентина, випускника майстерень Олексія Прокопенка та Олександра Коваля КНУТКіТ, — лавреат двох Премій «Кіноколо» та номер 11 у Топ-100 українських фільмів за версією кінокритиків України.