Тиждень української мови в Університеті: слово, що єднає

З 27 жовтня по 2 листопада 2025 року в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого триває Тиждень української мови – подія, що покликана не лише відзначити День української писемності та мови, а й осмислити глибину слова як коду нації, душі народу та духовного дому кожного з нас.

Ініційований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Тиждень української мови в Університеті став частиною загальнонаціонального руху – великої розмови про мову як про живу силу, що формує ідентичність, згуртовує в часи випробувань і надихає творити навіть тоді, коли світ довкола стає мовчазним.

Мова – це більше, ніж слова

Українська мова – не просто засіб спілкування. Це — музика буття, пам’ять поколінь, артерія, якою тече дух нації. У ній – колискова і молитва, пісня й поема, лист до майбутнього. Саме тому сьогодні, у часи війни й глобальних змін, збереження мови – це не лише культурна, а й державна місія, форма опору, спосіб виживання і самоствердження.

Початок із єдності

Тиждень розпочався Радіодиктантом національної єдності, який об’єднав студентів, викладачів і працівників Університету. У тиші навчального корпусу, під шелест аркушів і зосередженість думок, народжувалося те, що не вимірюється оцінками – єдність, гордість і відповідальність за мову.

У читальному залі бібліотеки відкрилася виставка-огляд літератури “Мово рідна, слово рідне!”, де студенти могли зануритися у світ українського слова  – від класики Лесі Українки та Івана Франка до сучасної поезії, яка говорить голосом сьогодення.

У першій експозиції представлено книги з історії української мови, праці з діалектології, культури мовлення, довідкові видання, словники та дослідження мовознавців, які виборювали і зберігали силу українського слова.

Друга експозиція – присвячена поетичним рядкам, у яких оспівано красу і велич української мови — рідного слова, що пережило віки. Тут звучать голоси Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Сидора Воробкевича, Василя Симоненка, Івана Багряного, Володимира Сосюри, Антоніни Листопад, Андрія Малишка, Володимира Самійленка, Максима Рильського, Амвросія Метлинського, Любові Забашти та багатьох інших українських письменників, для яких слово було не лише зброєю, а й молитвою, піснею, свободою.

Події тижня: діалоги про мову, літературу і свободу

Протягом тижня Університет живе словом – глибоким, емоційним, творчим. У програмі — лекції, круглі столи, вікторини, поетичні вечори та конкурси, що поєднують інтелект і мистецтво, науковий підхід і творчу інтуїцію:

• Вечір поезії “Усе моє, все зветься Україна” – присвята поетам-шістдесятникам, тим, хто зберігав мову, коли її намагалися змусити мовчати.
  
• Лекція “Мова – наша зброя” – нагадування про силу слова, здатного змінювати свідомість, формувати реальність і ставати щитом у боротьбі за свободу.
  
• Круглий стіл “Українська література воєнного часу” – розмова про те, як слово народжується з болю й перетворює трагедію на пам’ять.
  
• Мовна вікторина “Чи знаєш ти рідну мову?” – легкий, але пізнавальний формат, що пробуджує цікавість до етимології, фразеології, мовних барв і нюансів.
  
• Конкурс художнього читання віршів українських поетів англійською мовою – експеримент, у якому поезія Шевченка, Стуса, Жадана зазвучить іншими мовами, але з тією самою енергією серця.
  
• Відкрита лекція “Мова сучасної поезії” – спроба розібратися, як слово XXI століття відчуває війну, втрату, любов і надію.
  
• Конкурс студентських есеїв та авторської поезії “Не_просто_слова”  – майданчик для молодих голосів, які шукають нові сенси і створюють власні мовні світи.
  
• Круглий стіл “Переклади сучасної зарубіжної літератури українською: проблеми та перспективи” – дискусія про те, як українська мова інтегрується у світовий культурний простір, залишаючись самобутньою й живою.

Слово, що проростає

Кожен із цих заходів – не просто подія, а свідчення того, що українська мова живе і зростає разом із людьми, які в неї вірять. Вона звучить у театрі й кіно, у лекційних аудиторіях і студентських віршах, у голосах тих, хто обрав мистецтво не як професію, а як спосіб бути українцем.

Тиждень української мови в Університеті – це свято слова, яке об’єднує, лікує, надихає і нагадує, що Мова – це Ми.

Ми – ті, хто говорить, творить, захищає й передає далі.
Ми – носії коду, який ніколи не зітреться, доки звучить українське слово.