Кафедра режисури телебачення

ВІТЕР Василь Петрович,
заслужений діяч мистецтв України, доцент, професор кафедри, сценарист, режисер, продюсер

Завідувач навчальної лабораторії –
ГЛОБА Алла Григорівна,
заслужений працівник культури України

На початку нового століття особливо очевидним постає абсолютне значення медіа як одного з провідних інструментів сучасної цивілізації з надзвичайно нагальною проблемою підготовки висококваліфікованих кадрів.

Фактично, історія кафедри режисури телебачення розпочинається ще з 1960-х років, коли «в надрах» єдиної на той час кафедри майстерності актора та режисури кіно (очолюваної народним артистом України, професором В.І. Івченком) були зроблені перші кроки щодо підготовки фахівців для телебачення.

1969 року був вперше здійснений прийом на курс режисури телевізійного фільму на замовлення тодішнього Державного комітету з радіомовлення та телебачення УРСР.

Впродовж 1972 – 1974 років було здійснено організаційну, методичну та кадрову підготовку, а з 1975 року розпочався прийом студентів по новій в Україні спеціалізації – «режисура телебачення» (денна форма навчання – вперше в тодішньому Радянському Союзі). Художнім керівником першого набору майбутніх режисерів телебачення був доцент В.Л. Чубасов. Відтоді підготовка фахівців цієї спеціалізації не припинялася.

1990 року розпочато підготовку спеціалістів режисерів для телебачення за вечірньою та заочною формами навчання. 2007 року вперше було здійснено випуск фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». В 2018 році випускники кафедри вперше захистили дипломи за освітнім ступенем «магістр».

У 1991 році, зважаючи на невпинне зростання запиту на фахівців для

телебачення, було утворено самостійну кафедру режисури телебачення, яку очолив відомий практик, теоретик і педагог, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор В.Б. Кісін. Він здійснював керівництво незмінно до самої своєї смерті у вересні 1997 року.

Майже 14 років (1997-2011) кафедрою керував відомий кінорежисер і письменник, заслужений діяч мистецтв України, доцент В.В. Ілляшенко.

З травня 2011 року кафедру очолив відомий кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України, доцент В. П. Вітер.

Кафедрі режисури телебачення з моменту її утворення притаманний пошук нових форм навчання і підходів, пов’язаних із специфікою роботи у сфері медіа. Так, 1992 року запроваджено нову спеціалізацію – «Режисура відеофільму» (художній керівник А.Д. Борсюк), 1993 року – «Телерепортер» (художній керівник Ю.М. Терещенко).

Кафедра режисури телебачення була випускаючою з трьох спеціалізацій: «Режисура телебачення», «Звукорежисура», «Диктор та ведучий програм ТБ» (лише у вересні 2002 року спеціалізація «Звукорежисура» утворила самостійну кафедру).

1996 року здійснено перший прийом студентів на надзвичайно складну і важливу спеціалізацію – «Диктор та ведучий програм телебачення». Майстерню очолила народна артистка України Тетяна Василівна Цимбал.

Багато випускників кафедри режисури телебачення стали відомими теле- та кінорежисерами, зробили чималий внесок у розвиток не лише українського, а й світового екранного мистецтва. Серед них такі відомі режисери, телеведучі як Анатолій Борсюк, Володимир Бортко, Вадим Кастеллі, Микола Малецький, Борис Небієрідзе, Володимир Попков, Наталія Андрейченко, Андрій Дончик, Євген Солнцев, Ігор Кобрин, Василь Вітер, Мирослав Слабошпицький, Аркадій Непиталюк, Олена Дем’яненко, Дмитро Томашпольський, Руслана Писанка, Анатолій Нейолов, Анна Банківська,Тарас Дудар, Анастасія Буковська, Мирослава Хорошун, Руслан Батицький, Вікторія Трофіменко, Марина Горбач, Олег Туранський, Юлія Шпачинська, Олександр Кирієнко, Вадим Колодійчук, Максим Литвинов, Мирослав Гай, Філіп Сотниченко та багато інших.

На кафедрі з часу її заснування у різні періоди працювали відомі діячі телебачення та кіно, більшість з яких мали великий досвід творчої та педагогічної роботи, значний стаж викладання у вищій школі: заслужений діяч мистецтв України, професор В.Б. Кісін; доцент В.Л. Чубасов; народні артисти України: Т.В. Цимбал, Г.Р. Кохан, І.М. Дука; член-кореспондент Академії мистецтв України, доцент О.О. Сердюк, доцент В. Д. Талашко; лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: народний артист, професор М.І. Мерзлікін та заслужений діяч мистецтв України А.Д. Борсюк; заслужені діячі мистецтв України: доценти В.З.Довгань, В. В. Ілляшенко; заслужений працівник культури України Р.О Синько, доцент О. С. Одинець; заслужені діячі мистецтв України: О.Ю. Роднянський, В.О. Шулаков, В.М. Попков, А.О. Бенкендорф; заслужені артисти України І.О. Буніна, Ю.Г.Критенко, О.М.Писар, І.А.Кравченко, Т.В.Денисенко; заслужені працівники культури України, старші викладачі Л.А.Бильчинський, М.І.Єдомаха, Р.Р.Єфіменко, 3.В.Кулик; провідні практики телебачення О.М. Бородіна, А.С. Васянович, І. К. Дніпренко, А.Ф. Жилінський, О.І. Косяченко, Г.М. Чесноков, Є.Г. Солнцев; відомі журналісти, телеведучі В. В. Михайлов, С. В. Набока, О. А. Кривенко; кіно-, телеоператори: заслужений діяч мистецтв України В. І. Кріпченко, М. Г. Лебедєв; сценаристи А. Ю. Курков, М. М. Лебедєв, В. Л. Копилець, Б. О. Жолдак та ін.

На сьогоднішній день потужний науковий і творчий потенціал кафедри складають:

професор, доктор мистецтвознавства, засл. діяч мистецтв України дійсний член (академік) Академії мистецтв України Скуратівський В. Л.; заслужені діячі мистецтв України: професор Ю.М. Терещенко, доцент Вітер В.П.; засл. діяч мистецтв України С. Б. Чернілевський, заслужений журналіст України П. Д. Богдан; кандидат наук, доцент Л.М. Наумова; старші викладачі: доценти кафедри В. Д. Оселедчик, І. О. Правило, канд. наук Н. К. Дніпренко; І. Б. Довженко, В. А. Костилєва, А. А. Непиталюк, О. М. Шапаренко, Є. В. Непиталюк, О. В. Цимбал, І. А. Канівець, В. Ф. Образ, Ф. Б. Шевардін; молоді педагоги: О. А. Пономаренко, А. В. Квітка-Ступак, В. Д. Гармаш, М. О. Мірошниченко, А. А. Костюкова.

З 1993 року кафедра розпочала навчання аспірантів та асистентів-стажистів. Успішно працювали та працюють нині в університеті випускники асистентури-стажування: Мирослав Гай, Тетяна Осико, Євгенія Непиталюк,Тетяна Бура, Ірина Правило, Інна Барановська, Андрій Кіршин, Анастасія Квітка-Ступак та інші.

2019 року кафедра здійснила перший набір до творчої аспірантури.

Лише за останні роки кафедра організувала та провела шість Міжнародних науково-практичних конференцій: «Екранна творчість в сучасному медіакультурному просторі» (куратори: доцент, кандидат філософських наук Л. М. Наумова, ст. викладач Довженко І. Б.) та «Режисура екранних мистецтв, методологія навчання, інновації та досвід» (куратор: ст. викладач, доцент кафедри Н. К. Дніпренко). Кожного року збирає усіх зацікавлених арт-фестиваль пластичного мистецтва «Без зайвих слів» (куратор: ст. викладач, доцент кафедри Н. К. Дніпренко).

З ініціативи та під наглядом кафедри створено навчальні фільми: «Антологія українського кіно», «Хрестоматія українського німого кіно» (режисер та автор сценарію заслужений діяч мистецтв України А.О. Серебренников) та «С.М. Ейзенштейн: уроки монтажу» (І та II частини; режисер та автор сценарію доцент В.Л. Чубасов). Обидва навчальні посібники широко використовуються в навчальному процесі.

Віктор Борисович Кісін (1933-1997), професор, засл. діяч мистецтв України – ініціатор та організатор першої в Радянському Союзі кафедри режисури телебачення. З початку заснування і аж до самої смерті Віктор Борисович був її незмінним завідувачем. (1991-1997). Кафедра в своїй роботі орієнтується на Програму виховання та навчання режисерів телебачення, розроблену В.Б. Кісіним, який створив цю програму на основі своїх багатогранних теоретичних знань, викладацької роботи та практичного досвіду в театрі, кіно і на телебаченні. В.Б. Кісін – автор першого українського експериментального серіалу «Останній доказ королів» (1984), знятого із застосуванням новітніх на той час відеотехнологій. Посмертно видано його фундаментальні монографії «Режисура як мистецтво та професія» та «Із творчої спадщини» (1999). що стали хрестоматійними для вивчення окремих аспектів і проблем видовища, видовищної культури, театрального і екранних мистецтв, режисури як мистецтва і професії.

Вадим Львович Чубасов (1934-2007) – людина енциклопедичних знань, прискіпливий та мудрий педагог, доцент; був мозковим центром та одним з фундаторів кафедри. Саме він разом із В. Б. Кісіним розробив перший Навчальний план режисерів телебачення, програму з історії режисури театру, кіно і телебачення, спецсемінарів «С. М. Ейзенштейн» та «Актуальні проблеми теорії і практики сучасного телебачення». В. Л. Чубасов є учителем багатьох визначних діячів української культури і мистецтва. По багатьох роках педагогічної діяльності В. Л. Чубасовим було видано підручник «Вступ до спеціальності «Кінотелемистецтво» (2005). Вадим Львович разом з Віктором Кісіним став засновником студентського кінофестивалю «Молодість» (нині - Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»). Вадим Чубасов засновник Міжнародного конкурсу «Молоде телебачення», який сьогодні носить його ім'я - Всеукраїнський міжнародний конкурс-фестиваль «Молоде телебачення» імені Вадима Чубасова.

Професор Володимир Григорович Горпенко (1941-2019) – автор понад 20 наукових праць. Видав монографію у п’яти частинах «Архітектоніка фільму». У процесі роботи над монографією її автором було опубліковано 12 навчальних посібників, які стали уже необхідними підручниками, що широко використовуються у навчальному процесі.

Олексій Сергійович Одинець (1929-2019), доцент, засл. працівник культури України. За 35 років роботи на діючому телебаченні ним поставлено понад 10 телевізійних вистав та знято 10 документально-публіцистичних відеофільмів. На телебаченні України та Радянського Союзу багато чого зробив уперше. Як режисер-постановник він започаткував на українському телебаченні жанр документально-публіцистичного відеофільму (1973 рік). О.С. Одинець – автор дослідження «Український відеофільм. Шляхи становлення» та навчальних посібників «Режисура телебачення» (2011), «Режисура телебачення як медіакультура» та «Майстерність чи робота». Його учні – випускники творчої майстерні «Перспектива» працюють практично на всіх телестудіях України.

Микола Іванович Мерзлікін (1936-2006) - народний артист України, лауреат державної премії України ім. Т. Шевченка, професор. Видатний театральний режисер-шістдесятник, театральний практик, що у своїй майстерні вдало поєднував опанування засад театральної режисури і екранних практик. Чимало випускників майстерні стали блискучими практиками телебачення і кіно та викладачами (Марина Горбач, Олег Туранський, Олександр Онуфрієв, Ольга Рябчун, Євген Матвієнко, Лариса Наумова та ін.).

Тарас Володимирович Денисенко (1965-2017), актор, сценарист, режисер; заслужений артист України, доцент кафедри, художній керівник майстерні дикторів-телеведучих. У його творчому доробку понад 30 ролей в кіно. Серед найзначніших ролі у фільмах: «Які молоді ми були», «Фучжоу», «Острів любові», «Кисневий голод», «Богдан-Зиновій Хмельницький» та ін. Викладач з творчим підходом до навчального процесу та індивідуальним підходом до студентів.

Віталій Володимирович Савчук (1958-2020), доцент кафедри, заслужений артист України – режисер-постановник вистав «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло». Нагороджений премією ім. А. Бучми за роль Блазня у виставі за Шекспіром «Король Лір», «Золотою пектораллю» за роль Сера Едгара у виставі за Ж. Ануєм «Бал злодіїв». Тонкий, унікальний своєю чуттєвістю викладач акторської майстерності.

Григорій Юхимович Максименко (1952-2021) – викладач з акторської майстерності, що поєднував у своїй роботі повагу до традиції і творчий пошук, практику і теоретичне її осмислення. Його авторству належить блискуча наукова розвідка «Тренінг як творчість: школа універсального актора» (2012).

Олександр Павлович Кочнєв, доцент, засл. діяч мистецтв України зробив значний внесок у справу навчання та виховання дикторів та ведучих програм телебачення, успішно поєднував викладацьку діяльність з акторською, дикторською та режисерською практикою, працював художнім керівником Державної театральної школи-студії. У його творчому доробку головні ролі у виставах столичних театрів, ролі у численних телевиставах.

Олександр Кочнєв ще в студентські роки блискуче зіграв роль Річарда Ш (за одноіменною п’єсою В. Шекспіра; 1975) у резонансній постановці Вадима Чубасова. О. П. Кочнєв активно співпрацював з режисерами-документалістами. Його голос звучить у фільмах Р. Сергієнка «Сповідь перед учителем», С. Чернілевського «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» , І. Кобрина «Хлібна гільйотина» та «1941». Він – автор сценарної основи та режисер-постановник вистав «Місячне сяйво» за О. Олесем, «Карнавал» за С. Мрожеком та віршованої композиції за творами Т. Шевченка.

Василь Васильович Ілляшенко (1935-2014), знаний кінорежисер, письменник, доцент, засл. діяч мистецтв України, майже 14 років завідував кафедрою; видав три книги «Етюдів про кіно», підручник «Кінорежисура» (у 2-х томах), монографію «Теорія смислів світового кіно» (у 8-ми томах).

Працюючи на кафедрі, докторами мистецтвознавства і професорами стали В. Л. Скуратівський та В. Г. Горпенко.

Багато років поспіль на кафедрі успішно працювали:

Вадим Леонтійович Скуратівський, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, академік НАМУ. Важко переоцінити його роль у формуванні духовного світу студентів. Він є не лише автором монографій «Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX ст. Генеза. Структура. Функція» (І та II частини), «Скуратівський Вадим: у KINO-KOLI (1997-2008 рр), «Проблема авторства "Протоколов сионских мудрецов"», збірників статей «З кінознавчого записника», монографії «Українсько-європейські стратегеми », а й сотень публікацій у часописах та на сторінках газет; також був автором-ведучим телепрограм «Монологи», «Бачу землю» та ін., виконавцем головних ролей у фільмах С.Маслобойщикова «Співачка Жозефіна та мишачий народ», «Шум вітру», за що був відзначений на численних фестивалях.

Аркадій Анатолійович Непиталюк, старший викладач як в теоретичних лекційних заняттях, так і у практичних навчальних завданнях вміло поєднує традиційні та новітні підходи до професії режисера. Він – режисер-постановник короткометражних фільмів «Кров’янка», «Int. Kitchen. Night» та повнометражних ігрових фільмів «Припутні», «11 дітей з Моршина», 12-серійного фільму «І будуть люди»; переможець української національної кінопремії «Золота Дзиґа», національного конкурсу міжнародного кінофестивалю «Молодість», лауреат Міжнародного Одеського кінофестивалю та міжнародного фестивалю в м. Коттбус, Німеччина, володар призу за найкращу режисуру МКФ «Корона Карпат» та міжнародного фестивалю Red Cross and Health Films, Болгарія, Варна.

Вячеслав Дмитрович Гармаш , старший викладач - автор та ведучий телевізійного історичного шоу «У пошуках істини» (телеканал «СТБ», 2007-2011). У 2011 році став Фулбрайтером та здобув другу вищу освіту в США. Захистив магістерську роботу «В напрямку самодостатнього телебачення в Україні» та став магістром наук зі спеціальності «телевізійний менеджмент» (Університеті Дрексель, Філадельфія, 2013). Засновник кінокомпанії «Маніфесто18». Автор сценаріїв, режисер та продюсер ігрового та документального кіно, анімаційних та телевізійних проектів. Зокрема, документальний фільм «Треба ще вижити» (2021), анімаційний 3D фільм «Дім» (2021), ігрові фільми «Кегельбан» (2019) та «Love» (2020).

Теперішній завідувач кафедри Василь Петрович Вітер – режисер фільмів «Тризна. Іван Миколайчук», «Далі польоту стріли», «Підземні води» та інших. Він є автором перших документальних фільмів в Україні, створених у звуковій технології Dolby Digital. З 2005 року працює над циклом документальних фільмів «Гра долі» (створено понад 100 фільмів; студія ВІАТЕЛ). Він також автор сценаріїв та режисер повнометражних документально-постановочних фільмів «Тарас хвилюючий» (5 серій), «Ольга Кобилянська», «Михайло Грушевський», «Дорога. Василь Стефаник», документальних фільмів «Євген Гуцал. Куди біжить дорога», «Феномен Рижака». Також він є режисером-постановником вистави «Безталанна: Нездійсненне» (за п’єсою І. К. Карпенка-Карого). Вітер В.П. нагороджений медаллю Президента Республіки Італії «За внесок у розвиток кіномистецтва» під час проведення Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів у м. Монтекатіні (Італія, 2012).

Лише за 2020 рік В. П. Вітер відзняв сім документальних фільмів:

«Тарновські», «Королева екрану», «Останнє літо і остання зима. Тарас Шевченко», «Євген Чикаленко. До глибини кишені», «Іван та Аріадна», «Олександр Довженко. Загублена любов», «Характерник Дмитро Яворницький».

Василь Вітер також входить до складу Комітету з присудження Державної премії імені Олександра Довженка.

Володимир Давидович Оселедчик, доцент кафедри – з моменту створення в 1995 р. – виконавчий продюсер, а з 2002 до 2005 року – генеральний продюсер телеканалу 1+1. Саме він 2003 року започаткував і впродовж 10 років був продюсером успішного проекту «Найрозумніший» (телеканали 1+1 та ІНТЕР, Україна; СТС, Росія), з 2011 – продюсував проект «Мільйонер: гаряче крісло» (телеканал ІНТЕР); автор та ведучий телевізійного проекту «Світ на смак» (телеканал Україна); виступав продюсером численних художніх, документальних фільмів і серіалів. В.Д. Оселедчик отримав премію ТЕФІ Російської телевізійної академії «За найкращу ігрову програму 2004 р.» та «За найкращу ігрову програму 2009 р.» («Найрозумніший»; ІНТЕР), шестикратний лауреат премії «ТЕЛЕТРІУМФ» (Україна) «За найкращу програму».

Юрій Михайлович Терещенко, професор, засл. діяч мистецтв України – режисер понад 40 документальних фільмів: «Реконструкція», «Протистояння», «Врубай бітлів», «Сім сльозин», «Володимир Шевченко. Від Кулунди до Чорнобиля», «Богдан Ступка. Львівські хроніки», «Пейзаж після мору» та ін.; співавтор підручника «Режисура. Морфологія та синтаксис екранних мистецтв. Частина 1». Кавалер ордена «За заслуги». Також Ю. М. Терещенко – художній керівник і продюсер студентського документального альманаху «Чорний зошит Майдану», прем’єрний показ якого відбувся у рамках Міжнародного Каннського кінофестивалю в українському павільйоні.

Павло Дмитрович Богдан, доцент кафедри, заслужений журналіст України – автор та ведучий телепрограми «Формула успіху» на інтернет-телебаченні, автор ідеї та ведучий тематичного блоку «Політична риторика» (телеканал СТБ), продюсер та один з виконавців проекту «Аудіокнига». П.Б. Богдан виступає також науковим консультантом установ, підприємств та організацій з питань ефективних комунікацій та PR.

Валентина Андріївна Костилєва, старший викладач - за 55 років творчого стажу як режисер створила понад 30 анімаційних фільмів і 500 телепередач на Першому національному. Деякі з них були відзначені різними нагородами на міжнародних фестивалях. З 1999 року – художній керівник курсу режисерів телебачення. Видала навчальні посібники: «Основи режисури монтажу», «Режисура та дизайн багатосторінкового ілюстрованого видання», «Екранний твір. Шлях від задуму до глядача». Член журі численних міжнародних кінофестивалів, де проводить майстер-класи серед учасників.

Наталія Костянтинівна Дніпренко, доцент кафедри, кандидат наук з державного управління – режисер телебачення, актриса, ведуча ток-шоу та телепрограм, голова організаційного комітету Міжнародного арт-фестивалю пластичного мистецтва «Без зайвих слів/Еxstra words» та оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції «Режисура екранних мистецтв: методологія навчання, технології та досвід», головний редактор наукового видання «Комунікація».

Здійснила постановку корпоративної онлайн-вистави «Імпровізація. «Маленький принц» (учасники з восьми країн). V1 Міжнародний арт-фестиваль пластичного мистецтва «Без зайвих слів/EXTRA WORDS» (у рамках VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Режисура екранних мистецтв: інновації та досвід»), 2021.

Їй також належить ідея, організація та проведення Міжнародного онлайн перформансу «Мир Україні! МИР СВІТУ!».

Євгенія Володимирівна Непиталюк, старший викладач – актриса, універсальний телевізійний фахівець, майстерно поєднує свою телевізійну професійну діяльність із викладацькою роботою та акторською практикою в незалежних театрах «Дикий Театр» та «PostPlay Театр»; здійснює науково-теоретичні пошуки в напрямку розвитку вербальної креативності телеведучого. Впродовж практики на телебаченні реалізувала себе як телеведуча, журналіст, автор та сценарист, редактор телевізійних програм. В її доробку – створення сценаріїв кількох сезонів найпопулярнішого тревел-шоу «Орел і Решка» та масштабних документальних фільмів: «Depeche Mode в Україні», «Незалежність. 7300 днів».

У доробку Євгенії Непиталюк також: вистава «Життя на випадок війни». Театр Польський у Бидгощі. 2022. Вистава була показана в м. Торунь на Міжнародному театральному фестивалі «Контакт».

Лариса Миколаївна Наумова, доцент, кандидат філософських наук – режисер, автор циклу документальних фільмів на екологічну тематику, які були представлені на міжнародному екологічному форумі у Гаазі й показувались у програмах міжнародних кіно- і телефестивалів, та циклу «Непереможені», нагородженого дипломом VІІІ МФ документальних фільмів «Кінолітопис-2009» (Україна, Київ), окремі фільми брали участь у МКФ, зокрема, фільм «Тиша» – лауреат МФ телевізійних програм та фільмів «Золотой бубен» (Росія, Ханти-Мансійськ). Л.М. Наумова є автором монографії «Видовище як феномен культури. Соціокультурний вимір», навчального посібника «Філософія культури та художнє сприйняття творів мистецтва», більше сотні публікацій на сторінках наукових та науково-популярних видань України, Німеччини, Польщі, Грузії.

Представляла фільми «Камінний хрест» Леоніда Осики та «Навесні» Михайла Кауфмана в рамках 29 Пражського міжнародного фестивалю FEBIO FEST 2022 (в рамках Ретроспективи українських фільмів).

Станіслав Болеславович Чернілевський, заслужений діяч мистецтв України – відомий як поет, перекладач, кінорежисер, кіносценарист; режисер фільмів «Грамотний» та документальної кінотрилогії «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса». Його поема про Г. Сковороду екранізована Станіславом Клименком у документальному фільмі про Богдана Ступку «І знову не належу я собі». Співавтор книжкових проектів «Ти не один!» (Харків, Фоліо). Він є автором поетичних збірок «Чеський зошит», «SILENT FORM». Вивчення творчості С. Б. Чернілевського входить до шкільної програми з української літератури.

Іван Анатолійович Канівець, старший викладач – автор, режисер та продюсер фільмів «Тризуб Нептуна» (спеціальна відзнака фестивалю «Кінолев 2010»), «Українська революція за спогадами Всеволода Петріва», «Генерація волі» (перший український документальний історичний 3D фільм), режисер інших документальних стрічок; лауреат фестивалю «Кіноскрипт 2014» (II місце за повнометражний ігровий сценарій «Останній виклик»). І.А. Канівець – автор навчального посібника «Варіативне кіно: режисура екранних творів з сюжетами, що змінюються», роману «Циндао-Відень -Київ» та інноваційного тримірного доповнення до роману «Циндао-Відень -Київ» «Вікно і історію».

Ірина Олександрівна Правило, доцент кафедри – режисер-постановник міжнародної кінотрилогії-альманаху короткометражних ігрових фільмів «Моє дитинство» (Україна-Грузія-Італія): «Кров», «Мужицький ангел», «Мій університет». За роботу над проектом отримала: Орден Честі від Президента Грузії «за внесок у культурну співпрацю між Україною та Грузією» (Україна, 2012 р.), Золоту медаль Національної академії мистецтв України «за значні творчі досягнення», Головну нагороду за кращий фільм/проект національної програми Одеського міжнародного дитячого фестивалю "NEXT" (Україна, 2016 р.), Срібну подяку " La chiave della fortuna" від жителів міста Таварнелле Валь ді Пеза (Італія) за фільм "Мій університет" (Італія, 2017 р.).

Олена Миколаївна Шапаренко, старший викладач - вміло поєднує традиційні та новітні підходи до професії, вдало створює творчу атмосферу під час занять із студентами, веде наполегливий подальший пошук у створенні власної методики викладання дисципліни «майстерність актора». Актриса, режисер, автор проектів «Трійця Лідії» (3 п’єси Лідії Чупіс), «Дикий мед в рік Чорного півня» за О. Миколайчуком, «Дивна і повчальна історія Каспара Гаузера…» за О. Клименко – в напрямку першопрочитання п’єс сучасних авторів НЦТМ ім. Леся Курбаса. Вела наукові дослідження творчості Леся Курбаса та Тадеуша Кантора. Режисер-постановник вистав: «Емілі», «Інкрустації» (Молодий театр), «1+1=3» (т. м. «Сузір’я»), «Хлібчик для ангелика» (Музей жертв голодомору), низки вистав у Кропивницькому, Івано-Франківську, Харкові.

Під час війни брала участь у виставах: «Мати Україна» в театрі FIGUR м. Краків (Польща); «Дзяди» у Народовому театрі Словецкего в м. Краків (Польща), 2022.

Оксана Володимирівна Цимбал, старший викладач - працює зі студентами над оволодінням майстерністю різних акторських шкіл і напрямків, розробляє власну методику акторських, голосових та пластичних тренінгів. Актриса з багаторічним досвідом роботи в театрі, вона – автор ідеї та постановник вистави «У цьому полі, синьому як льон» за творами В. Стуса, режисер-постановник вистави «Я – Медея» (драматичні ігри за текстами Евріпіда та Ж. Ануйя), співрежисер-постановник вистави «Гра в «Чайку» Чехова» зі студентами майстерні Володимира Оселедчика.

Василь Федорович Образ, старший викладач - кінорежисер, сценарист, член Української Кіноакадемії. Закінчив кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого (майстерня Віктора Борисовича Кісіна). Режисер 335 фільмів та телепрограм різних жанрів – документальних, науково-популярних, музичних, рекламних, ігрових.

Кінематографічні та телевізійні твори Образа В.Ф відзначені численними нагородами національних та міжнародних кінофестивалів. Серед них: «Софія Київська» – Почесний диплом ЮНЕСКО; «Милосердя» («Магнолія ТВ») – Головний приз І міжнародного фестивалю «Україна єдина» (м. Одеса); «Це Україна» – Головний приз телеканалу «ІНТЕР +»; «Гра долі» – Головний приз Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Відкрий Україну» (2007); «Село, в якому народжуться казки» – дипломи Міжнародного кінофестивалю «Кінолітопис» (2013).

З 2018 року працює на кафедрі режисури телебачення Інституту екранних мистецтв.

Студенти Василя Образа неодноразово отримували нагороди на міжнародних та вітчизняних кінофестивалях і успішно працюють на провідних українських телеканалах та кіностудіях, очолюють творчі колективи.

Ірина Борисівна Довженко, доктор філософії в культурології, професор культурології, член Національної спілки кінематографістів України. 2008 року закінчила докторантуру Міжнародного Відкритого Університету, Міжнародної кадрової Академії, Міжрегіональної академії управління персоналом і захистила дисертацію на тему «Монтаж як засіб авторської кіномови», здобула науковий ступінь доктора філософії в культурології. У 2008 році присвоєно вчене звання професора культурології.

Автор культурологічних проектів і наукових праць в іноземних і фахових виданнях України. Напрям наукової діяльності: дослідження культурологічних аспектів кіно- і телемистецтва, проблем екранної мови аудіовізуальної творчості. Викладає дисципліни: «Теорія і практика монтажу», «Драматургія телебачення» з 1987 року.

Цього року набір до майстерні дикторів та ведучих програм телебачення здійснили народні артисти України Ілащук Василь Степанович та Богданович Олексій Володимирович.

Василь Степанович Ілащук, народний артист України , ведучий НТКУ, ведучий новин, телевізійних шоу, концертних програм. Власний кореспондент українського телебачення Канади CFMTV (1991-1997 рр.). Модератор, ведучий урядових протокольних, дипломатичних та міжнародних заходів за участю перших осіб іноземних держав. Радник Президента України (2008 р); президент Національної телекомпанії України (2008-2010 рр.), директор, генеральний продюсер компанії «Golden Gate production studio».

В творчому доробку більше 50 документальних фільмів (автор, режисер, ведучий) серед яких проект «Дорогами України», «Дорогами українців» - фільми про Україну та українських емігрантів. Документальні фільми про В. Івасюка, І. Миколайчука, Д. Гнатюка, про героїв України С. Бандеру та Г. Кірпу. Кінопроект «Листи з майдану» який транслювався в Конгресі США та ООН. Знімався в ігрових фільмах.

Олексій Володимирович Богданович, народний артист України. 1984 року закінчив навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю «Акторське мистецтво» (курс Леоніда Олійника та Ади Роговцевої). З того ж часу – актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Богданович О. В. - член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016), обіймав посаду голови Київської міської Національної спілки театральних діячів України.

У 1996 році Богдановичу О. В. присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка (роль Адама Торського у телевізійному багатосерійному художньому фільмі «Злочин з багатьма невідомими», режисер – Олег Бійма). Актор є володарем премій «Київська пектораль» (2000) та премії Людина року (2004), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2018). У 2006 році Богданович О.В. отримав почесне звання – народний артист України.

У творчому доробку Олексія Богдановича десятки театральних та кіно ролей.

Творчими роботами Богдановича О.В. є також аудіокниги (Юрій Винничук — «Весняні ігри в осінніх садах» (2005), аудіокнига виробництва Мистецької агенції «Наш Формат» (2011).

Окрім того, Богданович О.В. є автором та ведучим чисельних телевізійних та радіопрограм, має фондові записи Національного радіо та телебачення України, зокрема, театральних спектаклів та радіовистав, документальних фільмів тощо.

Кіно- та відеороботи студентів і випускників кафедри беруть участь у численних вітчизняних та міжнародних фестивалях. За останній час нагородами відзначені: Дмитро Непочатов (МКФ документальних фільмів, Каліфорнія, США); Ігор Висневський (New York city International Film Festival, США; МКФ, Монреаль, Канада; VII МКФ «Корона Карпат»); Філіп Сотниченко (Одеський МКФ); Юрій Катинський (МКФ «ВІЗ-АРТ», МКФ короткометражних фільмів KISFF); Антон Скрипець, Сергій Данилевський (МКФ «Пролог»); Едуард Томільченко, Олександра Пономаренко, О.Степашко (IV Міжнародний фестиваль театральних та кінематографічних шкіл Class Fest, Молдова); Ольга Несвітайлова, Максим Люков, Рената Бобарчук (Х Всеукраїнський Міжнародний фестиваль «Молоде телебачення» ім. В. Чубасова); Назарій Носенко (Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Талановиті діти України»); Олександр Ратій (МКФ «Молодість», МКФ SmitaPatil, Індія, Одеський МКФ, Short Film Corner Cannes); Нікон Романченко (МКФ «Молодість»); Батицький Руслан (ХХ міжнародний фестиваль «Crossroad»); Слабошпицький Мирослав (Канни-2014); Нікон Романченко (43 МКФ «Молодість»), Ірина Цілик (МКФ «Молодість»), Олександр Ратій (МКФ «Молодість»), Марія Феленко (Одеський фестиваль студентського кіно «Перший крок – 2020»;Х МКФ «КІНО І ТИ». Урзуф; 9 МКФ «Корона Карпат»); Ярмонова Андріана (фестиваль «Відкрита ніч. Дубль 24») та ін.

Випускник майстерні В. П. Вітра 2021 року Максим Тузов отримав понад 15 призів на міжнародних кінофестивалях за дипломний ігровий к/м фільм «Праведник»: (Afraid. Online film award;Halicarnassus Film Festival;AltFF Alternative Film Festival;Paris Cinema Awards;Indie online film award;Brazil New Visions Film Fest Camaragibe;Madras Independent Film Festival;Roma Short Film Festival; Best Istanbul Film Festival;London International Monthly Film Festival;Europe Film Festival; New York Flash Film Festival; HOLLYWOOD BLVD FILM FESTIVAL; New York Istanbul Short Film Festival; New York Istanbul Short Film Festival.2021рік).

Під час війни фільми випускників та студентів майстерні Василя Вітра були представлені в Україні та багатьох країнах Європи:

8 квітня 2022 (Краків, Narodowy Stary Teatr im. Heleny Modrzejewskiej):

11 травня 2022 (Краків, Narodowy Stary Teatr im. Heleny Modrzejewskiej):

21 травня 2022 («Весна у Вінниці»):

«Танок метелика» (Марія Феленко)
«Запах поля» (Андріана Ярмонова)
«Слово» (Ігор Висневський)

Нагороди:

«Танок метелика» (реж. Марія Феленко)

2022 - Best Student Film
"Inter Short Film Festival", Ukraine;

2022 - спеціальна відзнака
International Film Festival "Ukrainian Dream", Одеса

Студентами 4 курсу майстерні Наталії Дніпренко було відзнято цикл короткометражних документальних фільмів "Моя війна". Кожна картина має свою окрему назву та історію. Зла війна розкидала курс по всьому світу.

Так, в кожного своя доля, своя війна. Двоє студентів з курсу не зняли роботи, бо захищають нашу країну від агресора в лавах ЗСУ та тероборони.

Ці фільми демонструвалися в Дюссельдорфі та Берлині.

Вечори українського кіно (з показом екранних робіт випускників кафедри режисури телебачення) у Старому театрі м. Кракова (березень-травень 2022) організувала та провела ст. викладач кафедри Олена Шапаренко.

Це далеко не повний перелік досягнень викладачів, студентів і випускників кафедри. Кафедра продовжує свою плідну роботу.