Круглий стіл «Стандарт державної мови «термінологія безбар’єрності»: імплементація в державі, освіті, культурі та суспільстві»
10 грудня 2025 року відбувся масштабний фаховий круглий стіл «Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності»: імплементація в державі, освіті, культурі та суспільстві», що об’єднав представників закладів освіти, органів державної влади, культурних інституцій та громадського сектору. Подія стала важливою платформою для обговорення шляхів формування сучасної, інклюзивної та доступної мовної політики в Україні.
Особливу увагу учасники зосередили на впровадженні уніфікованої термінології безбар’єрності у державній комунікації, освітньому процесі, мистецьких практиках і медіапросторі. Йшлося про необхідність формування єдиного мовного стандарту, який сприятиме коректному, недискримінаційному та гуманістичному мовленню в усіх суспільних сферах.
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого представляв проректор з науково-педагогічної, творчої роботи та гуманітарної політики Олександр Пахарчук, який долучився до роботи круглого столу разом з іншими учасниками – представниками Офісу Президента України, Міністерства культури України, Національної комісії зі стандартів державної мови, фахівцями університетів, громадських мовних ініціатив та інклюзивних проєктів.
Ключові акценти круглого столу
Під час обговорення виступаючі наголосили на важливості формування єдиного національного мовного стандарту, що враховує принципи недискримінації, поваги та коректності.
Серед висловлених думок прозвучали такі тези:
- «Безбар’єрна термінологія – це не просто слова, а інструмент формування поваги до людини. Доступна і коректна мова створює простір, у якому кожен може почуватися включеним».
- «Заклади освіти відіграють ключову роль у впровадженні стандартів безбар’єрності. Саме університети готують майбутніх фахівців, які працюватимуть у медіа, культурі та державних інституціях».
- «Виклики сучасності вимагають від нас не лише оновлення термінології, а й переосмислення підходів до комунікації. Мова має об’єднувати та нести гуманістичні цінності».
- «Культура і мистецтво завжди були провідниками суспільних змін. Саме тому важливо, щоб інституції культурної освіти долучалися до формування нових стандартів мовлення».
Учасники також підкреслили необхідність міжвідомчої співпраці для системного впровадження стандарту «Термінології безбар’єрності» та розробки практичних рекомендацій для освітніх і культурних установ.
Значення для Університету
Присутність на круглому столі проректора підкреслила активну позицію Університету щодо розвитку інклюзивних підходів, відповідальної мовної комунікації та інтеграції сучасних етичних стандартів у мистецьку освіту.
Університет і надалі продовжуватиме долучатися до національних ініціатив, що сприяють гуманізації суспільства, розвитку державної мови та формуванню безбар’єрного культурного простору.
Фото: інформаційне агентство «Укрінформ»

