Київський національний університет
театру, кіно і телебачення
іменi І. К. Карпенка-Карого

  1. іконка дім Головна
  2. Новини
  3. Світлій пам’яті Євгена Сивоконя (07.05.1937 – 05.05.2026)
Новини

Світлій пам’яті Євгена Сивоконя (07.05.1937 – 05.05.2026)

Image

З глибоким сумом повідомляємо про відхід у вічність Євгена Яковича Сивоконя — українського художника-мультиплікатора, режисера, художника, сценариста, викладача КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, заслуженого діяча мистецтв України, митця й педагога, який стояв біля витоків української анімації.

Євген Сивоконь — випускник Київського державного художнього інституту за спеціальністю «прикладна графіка». Він належав до першої плеяди молодих митців, які прийшли розбудовувати українську анімацію. Свій професійний шлях розпочав на кіностудії «Укранімафільм», де з 1960 року працював асистентом художника і пройшов шлях до режисера анімаційних фільмів, присвятивши цій справі десятиліття творчого життя.

Із 1993 року Євген Якович був одним із засновників освітнього напряму «Режисура анімаційного фільму» в КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого. Саме він здійснив перший набір студентів на освітню програму і до 2022 року підготував понад сім поколінь молодих режисерів-аніматорів, багато з яких стали відомими представниками сучасної української анімації. Протягом майже 15 років він послідовно формував школу режисури анімаційного фільму, виховавши цілу плеяду учнів.

Учениця Євгена Яковича — Олена Касавіна, старший викладач кафедри кінорежисури та кінодраматургії КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого:

«Я також була його ученицею….Завдячую Євгену Яковичу за те, що повірив у мене і запропонував як дебютанта на студію. Таких кришталево чистих людей, як Євген Якович, майже не існує — він був сильною, безкомпромісною людиною і справжнім фанатом анімаційного мистецтва. Його поважали митці світового рівня, а коли за кордоном говорили про українську анімацію, його ім’я завжди звучало серед найкращих. Я плачу…».

Творчий спадок Євгена Яковича охоплює понад 25 анімаційних стрічок, серед яких — «Людина й слово», «Країна Лічилія», «Врятуй і збережи», «Пліткарки», «Ненаписаний лист», «Засипле сніг дороги» та інші. Ці роботи гідно представляли Україну на міжнародних кінофестивалях і були відзначені численними нагородами.

У 2022 році Євген Якович був удостоєний спеціальної відзнаки Національної кінопремії «Золота Дзиґа» — за вагомий внесок у розвиток українського кінематографа.

Про дату та час прощання буде повідомлено додатково.

З глибокою вдячністю та сумом — колектив Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Світла пам’ять.