12 березня в Sense Hub Kyiv відбувся показ документального фільму Оксани Карпович «Мирні люди»
12 березня в Sense Hub Kyiv відбувся показ документального фільму Оксани Карпович «Мирні люди», а після його завершення – багатовекторна дискусія про сучасну документалістику з завідувачем кафедри режисури та драматургії кіно і телебачення, режисером, медіаменеджером Володимиром Оселедчиком.
Під час розмови учасники обговорили особливості документального кіно в умовах війни, етичні межі роботи з реальними свідченнями та відповідальність автора перед героями і глядачем. Окрему увагу приділили формальним рішенням фільму, зокрема монтажу та принципу дистанції між екранною реальністю і глядацьким сприйняттям.
Також ішлося про те, як сучасна українська документалістика реагує на травматичний досвід війни та яким чином режисери знаходять нові способи говорити про насильство, пам’ять і людяність. Учасники дискусії порушили питання ролі документального кіно як інструменту осмислення реальності, збереження свідчень та формування історичної пам’яті.
Дискусію, модеровану кінознавцями КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Олегом Зозулею та Владиславом Бебешком, завершив бліц-формат, відповіді на який від Володимира Оселедчика поданий нижче:
- Педагогіка чи кіновиробництво?
– Педагогіка. - Три фільми, які має побачити у своєму житті кожен.
– «Вищий суд» (Герц Франк), «Замки на піску» (Яків Бронштейн, Альгімантас Відугіріс), трилогія «Каці» Годфрі Реджіо («Кояніскаці», «Поваккаці», «Накойкаці») - Найкращий український режисер сучасності.
– Буду нескромним, назву свого сокурсника, видатного документаліста Сергія Буковського. Серед ігрового сегменту мені дуже імпонує «Я і Фелікс» Ірини Цілик – дивовижна органіка неактора Іздрика, драматургійне компонування, вибудова сентиментальності. - Один світовий режисер серед тих, кого вже немає з нами, з яким би ви хотіли провести декілька вечорів за розмовами.
– Франсуа Трюффо.
Зустріч стала нагодою не лише для обговорення стрічки, а й для ширшої розмови про тенденції розвитку документального кіно сьогодні — його мову, межі художності та вплив на суспільство. Подія зібрала студентів, викладачів та пересічних глядачів, які цікавляться сучасним українським кінематографом.
